Інформує Міністерство юстиції
Кохання чи меркантильність:
навіщо потрібно укладати шлюбні контракти?
Від фрази «Чи готові ви бути разом і в горі, і в радості...» до «Встати, суд іде…» може пройти не так уже й багато часу. Романтичні почуття й обіцянки кохати до скону просто враз розчиняються у повітрі. А ось образи й взаємні претензії залишаються. При цьому розлучення інколи супроводжується не просто негативними емоціями, а й цілком реальними матеріальними втратами, що ще більше ускладнює ситуацію.
У Америці чи Європі шлюбним договоромуже абсолютно нікого не здивуєш. Зате нам навіть важко уявити собі, як це можна однією рукою, наприклад, протягувати майбутній дружині коробочку з обручкою, про яку вона так давно мріяла, а іншою – договір про розподіл майна після розлучення…
Українці поки що важко йдуть на подібні кроки. Хоча є наречені, які заздалегідь думають про своє майбутнє і притримуються думки, що кохання – це добре, але водночас і хотілося б зберегти власне майно після можливого розриву стосунків.
У 2017 році в нашій країні одружилося понад дві тисячі молодят, які уклали між собою шлюбні контракти. Найбільше таких пар проживає у містах-мільйонниках – Києві, Одесі та Дніпрі. Натомість у провінції більше думають про почуття, ніж про власний добробут. Наприклад, на Кіровоградщині в минулому році нотаріуси посвідчили всього лише 14 шлюбних договорів, на Сумщині – 12, а на Луганщині – три.
Перед посвідченням договору нотаріус має обов’язково перевірити паспорти пари, яка виявила бажання укласти контракт; наявність поданої до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію шлюбу або ж свідоцтво про шлюб; документи, що посвідчують право власності на майно.
У шлюбному договорі чоловік і дружина можуть врегулювати не тільки майнові відносини, а ще й особливості користування житлом і правом на утримання, що передбачено Сімейним кодексом України. Однак, разом із тим у контракті не можна визначити особисті стосунки між подружжям або ж парою та їхніми дітьми, а також поставити одного з партнерів у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Варто відзначити, що шлюбний контракт обов’язковоукладається у письмовій формі й посвідчується нотаріально. Також за взаємною згодою пара в будь-який момент може змінити договір або ж взагалі припинити його дію. У судовому порядку вносити корективи в контракт один із подружжя має можливість тільки в тому випадку, якщо цього вимагають інтереси дітей, навіть якщо вони є повнолітніми, але непрацездатними.
Потрібно зважати на те, що деякі умови, зазначені в документі, залишаться у силі навіть після розлучення пари. Наприклад, йдеться про нюанси додаткового утримання дітей чи сплати аліментів.
До речі, на цьому варто зупинитися дещо детальніше: якщо в шлюбному договорі визначені умови, розмір і строки виплати коштів на дитину, то аліменти можуть стягуватися з безвідповідальних батька чи матері на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Також шлюбним договором можна встановити можливість припинення права на утримання одного з подружжя після розлучення у зв’язку з виплатою майнової або ж грошової компенсації.
Чи можна вважати меркантильністю укладання шлюбних договорів? Ні. Навпаки, це виважене рішення і юридично грамотний підхід до захисту своїх прав. До речі, потурбуватися про себе можуть не тільки наречені, а й ті пари, які вже знаходяться у статусі подружжя. І, погодьтеся: краще заздалегідь застрахувати себе від можливих проблем, ніж кусати лікті й звинувачувати себе в надмірній безпечності після того, коли любовна ейфорія раптово зникне.
Вадим Гуцул,
начальник Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
На Кіровоградщині безвідповідальні батьки почали сплачуватибагатотисячні штрафи
На Кіровоградщині державні виконавці почали стягувати з недобросовісних батьків, які халатно ставляться до утримання власних дітей, штрафні санкції, передбачені другим пакетом законів #ЧужихДітейНеБуває.
Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час прес-конференції.
«Усього лише за останній місяць команда юстиції стягнула понад 86 тис грн штрафів зі злісних неплатників. Зокрема державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби Дмитро Хитровський стягнув майже 200 тис грн з безвідповідального батька на користь його доньки Каті. В цю суму входить понад 123 тис грн боргу з аліментів, більше 61 тис грн штрафу за халатне ставлення до утримання власної дитини та близько 12 тис грн виконавчого збору, який надійде до державного бюджету», – відзначив Вадим Гуцул.
За словами посадовця, усього з початку року державні виконавці ліквідували 88,5 млнгрнборгів із аліментів, із них більше 14,6 млнгрнстягнули за останній місяць.
На Кіровоградщині мешканці 60 сіл не забезпечуються
нотаріальними послугами
У Кіровоградській області найближчим часом можуть з’явитися уповноважені особи Мін’юсту, які після проходження спеціального навчання будуть надавати мешканцям сіл і невеликих містечок нотаріальні послуги. Йдеться про оформлення спадщини, заповітів, посвідчення договорів дарування, довічного утримання, довіреностей та засвідчення вірності копій, документів і виписок з них.
Про можливі зміни в законодавстві, ініційовані Мін’юстом, повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.
На Кіровоградщині мешканці 60 сіл у Вільшанському та Устинівському районах взагалі не мають вільного доступу до послуг у сфері нотаріату. Ще в п’яти районах – Добровеличківському, Долинському, Петрівському, Олександрівському та Благовіщенському – в державних нотаріальних конторах відсутні завідувачі та державні нотаріуси.
«Для мешканців сіл і віддалених населених пунктів отримати послуги нотаріуса не так легко, як це може здатися на перший погляд. Для реалізації свого права на спадкування, їм доводиться витрачати власні час і кошти, щоб дістатися в район до державного нотаріуса. При тому, чи варто говорити, що більшості селян послуг приватних нотаріусів взагалі не по кишені. Навіть під час спілкування з керівниками органів місцевої влади та місцевого самоврядування, у тому числі й сьогодні в телефонному режимі голова Гайворонської райдержадміністрації Олександр Костенко повідомив, що люди скаржаться на те, що жителі сіл роками, наприклад, не можуть оформити спадщину, тому що приватні нотаріуси просто відмовляються надавати їм ці послуги. Введення інституту уповноважених осіб Мін’юсту є реальним виходом із ситуації. Однак, приватні нотаріуси наразі дискредитують важливість змін через власні меркантильні міркування і відсутність бажання вийти з зони комфорту й розвивати український нотаріат, а не йти звичним протореним шляхом, який не приносить абсолютно ніякої користі простим українцям», – відзначив Вадим Гуцул.
Нагадаємо, наразі на розгляді у депутатів Верховної Ради знаходиться законопроект #9140 щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості. Уповноважені особи Мін’юсту будуть відібрані серед державних службовців органів юстиції, які вже працюють в системі відповідно до чинного законодавства і, так само як і інші, нестимуть відповідальність за свою роботу. Мін’юст, який регулює та контролює якість роботи нотаріусів, так само здійснюватиме ефективний контроль за якістю добору та подальшої роботи уповноважених осіб. Вимоги до кандидатів – вища юридична освіта та досвід роботи від 3-х років.
Консультує Міністр юстиції:
як домогтися спілкування з дитиною?
Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.
Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуваєми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.
Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.
Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?
Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.
Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною другого з батьків?
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.
Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?
Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.
У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Що буде у разі невиконання судового рішення?
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?
Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.
Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.
У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?
Роман Марчук
Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.
Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).
Чому ця ініціатива важлива?
Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.
Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.
Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.
З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.
Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.
Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.
Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.
Який масштаб проблеми?
З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.
У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.
Ось кілька прикладів з життя.
У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.
Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.
У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.
Що треба змінювати?
Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.
Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.
Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.
Що ми пропонуємо?
Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.
Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:
- Оформлення права спадщини.
- Оформлення договорів довічного утримання, заповітів
- Видача свідоцтв про народження і смерть.
- Засвідчення вірності копій документів.
- Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.
Що це дасть?
У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.
Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.
Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.
Чому зараз маніпулюють інформацією?
Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.
Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.
Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.
Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.
Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.
Ми ні в якому разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та знижувати їх якість
Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб. Нотаріальні дії будуть вчиняти особи:
- Із вищою юридичною освітою.
- Необхідним досвідом роботи від 3 років.
- З відповідно обладнаним робочим місцем.
Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам людей, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.
